Основні елементи стандарту ISO 50001 та особливості їх внутрішнього аудиту
Стандарт ISO 50001, розвивається, не так швидко, як хотілося б, але розвивається і завойовує своїх прихильників в Україні рік у рік. Це факт. І це не може не тішити. Але ця маленька ремарка “не так швидко, як хотілося б” не давала мені спокою, і я вирішив проаналізувати це і дати свої рекомендації, ґрунтуючись на досвіді впровадження та функціонування цього стандарту на багатьох підприємствах.
Чому не так швидко?
Тут я наводитиму докази, які мені доводилося чути від представників компаній, і свої думки.
1 – не видно фінансової вигоди. Не можу з цим погодитись, тому що цю вигоду через незначний проміжок часу після впровадження вже можна “помацати руками”.
2 – не зрозумілі деякі елементи стандарту, такі як “Базова лінія”, наприклад. З цим згоден, оскільки конкретних методик з розробки та впровадження відсутні.
3 – немає “обов’язковості”, з погляду законодавчих вимог.Хоча вже й вийшов Закон України про енергоефективність, серйозних вимог поки що не висувається.
4 – часто для підприємства питаннями енергоефективності для підприємства займається окремий підрозділ (відділ), не інтегруючи в загальну діяльність підприємства.Тут я маю на увазі те, що заходи часто обмежуються або локальними ініціативами, наприклад, заміна освітлення; або лише інвестиційними проектами, пов’язаними з купівлею нового обладнання. Оператори ж або технологічний персонал поняття не мають в таких питаннях, як оптимальні енергозберігаючі режими роботи обладнання або питання, пов’язані з його обслуговуванням.
5 – не викликає інтересу у малого бізнесу чи бізнесу в цілому, обсяг енергоресурсів у собівартості яких досить малий, наприклад, до 10%. У цьому випадку необхідно проводити аналіз у грошах, скільки можна заощадити.
6 – часто не інтегрується з іншими стандартами менеджменту, такими як ISO 9001, 14001 тому не використовуються важливі інструменти менеджменту (діаграма Ісікави, 5 Чому, карти Шухарта та інші інструменти моніторингу та аналізу), або упускаються додаткові можливості вигодопридбання, як у випадку інтеграції з ISO 14001 щодо моніторингу та звітності з викидів.
Всі ці питання, список яких можна продовжити, привели мене до висновку про те, що найчастіше проблема пов’язана з нерозумінням найважливіших аспектів цього стандарту, на які необхідно звернути увагу і під час його впровадження, і під час функціонування.
Що це за АСПЕКТИ? Я не претендую на якусь абсолютну правильність чи однозначність. Я просто хочу поділитися своїми спостереженнями, які допоможуть вам запровадити цей стандарт та отримувати вигоди від його роботи та функціонування.
Аспект 1. Аналіз вимог заінтересованих сторін.
Тема, яка або взагалі не розглядається, або робиться для заповнення таблички. Необхідно відзначити, що цей аналіз також має стати одним із елементів аналізу ризиків, особливо зовнішнього походження. Рекомендована таблиця для використання нижче.
| Зацікавлені сторони | Взаємодія | Очікування | Ризики | Заходи | Статус |
Аспект 2. Енергоаналіз
На цю тему відбувається безліч спорів щодо інтерпретації – що це і для чого необхідно використовувати. Щоб не відволікатися на непотрібні міркування, можу сказати, що аналіз слід проводити:
- ● Для визначення значних споживачів енергоресурсів, які мають найбільший потенціал до економії, тобто на початковій стадії впровадження стандарту
- ● При змінах у структурі енергоспоживання (зміни в устаткуванні, джерелах енергії, споживачах тощо)
Одним із інструментів проведення може бути енергоаудит чи інший вид енергетичного обстеження. І тут виникають суперечки щодо періодичності проведення самого енергоаудиту як такого. Енергоаудит, як самостійний інструмент енергоефективності, може проводитися скільки завгодно, і будь-де для вирішення абсолютно незалежних питань. Хочемо ми, наприклад, перевірити втрати на печі – проводимо енергоаудит; хочемо визначити ефективність реконструкції будівлі, проводимо енергоаудит.
Результатом цього етапу має стати ПЕРЕЛІК ЗНАЧНИХ споживачів енергоресурсів. Під категорію ЗНАЧНІ повинні потрапити об’єкти з узгодженим обсягом споживання (наприклад, понад 5-10% від загального обсягу споживання енергоресурсу)
Аспект 3. Управління ризиками
Це окрема тема для розмови та найвразливіша частина стандарту, я маю на увазі, на етапі його впровадження та функціонування. У найкращому разі компанії здійснюють підготовку якогось списку розрізнених ризиків, зібраних за окремими підрозділами або сформованим окремим підрозділом, якому доручили це зробити. Найголовніше правило, яке має реалізовуватися при розробці ризик-менеджменту, це те, що ризики повинні бути частиною конкретних процесів і повинні розглядатися та оцінювати їх вплив на цілі компанії. А після цього мають бути розроблені заходи щодо впливу на них з очікуваним результатом, який має періодично моніторитися щодо досягнення очікуваних результатів.
Аспект 4. Базовий рівень споживання
Найбільш спірне питання цього стандарту. В ідеалі – це точка відліку, стосовно якої ми маємо відстежувати наші зміни-покращення. На що слід звернути тут увагу? Дайте відповідь на запитання: Чи правильно порівнювати абсолютні величини споживання енергоресурсу на подібних підприємствах? Або як відповісти на запитання: Чому на підприємстві А споживається більше (або менше), наприклад, газу (пара, повітря тощо), ніж на підприємстві В? Для того, щоб правильно та адекватно відповісти на подібні запитання, нам необхідно знати деякі додаткові дані:
- ● Обсяг виробленої продукції
- ● Асортамент цієї продукції
- ● В яку пору року це відбувалося
- ● І деякі інші параметри та характеристики для того, щоб скласти картинку умов, за яких це споживання енергоресурсу відбувалося.
Так ось, розуміння та облік усіх цих факторів і буде нашою базовою лінією, стосовно якої ми і відстежуватимемо зміни рівня споживання нашого енергоресурсу.
У наступній статті я продовжу знайомити вас з кроками з розробки, впровадження та функціонування Системи енергетичного менеджменту. Чекаю вас на нашому Блозі та в соціальних мережах.
До зустрічі!
Статті
Як ідентифікувати процеси?
Необхідно розпочати з огляду процесів, які керуватимуться системою менеджменту якості. Вивчіть всі процеси, пов’язані зі створенням та постачанням Вашої продукції…
23.05.2023
Статті
Що таке бізнес процеси?
З дня початку функціонування компанії, у ній починають протікати певні процеси, створені задля надання клієнтам товарів чи послуг. У більшості…
23.05.2023
Статті
Узгодження цілей якості зі стратегічним напрямком компанії
Однією концепцій, які були включені до стандарту ISO 9001:2015, є те, що система менеджменту якості (СУЯ) компанії повинна включати розуміння та узгодження…
23.05.2023
Статті
Скорочення операційних витрат за допомогою системи менеджменту якості
Системи управління якістю допомагають компаніям ефективно будувати та експлуатувати свої структури. Вони допомагають визначити, наскільки ефективно компанія надає послуги та продукти…
11.05.2023
Статті
Планування ресурсів підприємства
Часто виробники відкладають сертифікацію ISO 9001 і впровадження ERP на невизначений термін через їхню масштабність, якщо враховувати повсякденну роботу з…
11.05.2023
Статті
Інтегрована система менеджменту – як поєднати два стандарти сертифікації ISO?
Інтегрована система менеджменту приносить багато користі організаціям. Це допомагає гарантувати, що системи та процеси відповідають їхнім бізнес-цілям. Більшість компаній потребують сертифікатів…
26.04.2023
Статті
Чому ваш малий бізнес повинен отримати сертифікат ISO 9001?
Малі та середні компанії (МСП) ігнорують сертифікацію ISO 9001 як дуже складний стандарт сертифікації, який виходить за рамки МСП. Давайте…
19.04.2023
Статті
Які стандарти ISO є найважливішими для організацій у 2023 році?
Сертифікація ISO є важливим аспектом загального розвитку організації. У 2023 році існує кілька стандартів сертифікації ISO, які є важливими для кожної…
12.04.2023