ОСНОВНІ АСПЕКТИ СТАНДАРТУ ISO 50001 (Ч1)
Стандарт ISO 50001 в Україні постійно розвивається та здобуває все більше прихильників з року в рік. Цей факт безперечно радує. Але це відбувається не так швидко як хотілося б. Проте, ремарка щодо “не так швидко, як хотілося б” викликала моє зацікавлення, і тому я вирішив провести детальний аналіз цього процесу, а також надати свої рекомендації на підставі власного досвіду впровадження та оптимізації цього стандарту на різноманітних підприємствах.
Важливо відзначити, що стандарт ISO 50001 має значущий вплив на сферу енергоефективності в Україні, і його поширення – це важливий крок у напрямку сталого розвитку підприємств.
Чому не так швидко?
Чому розвиток стандарту ISO 50001 в Україні не відбувається на очікуваному темпі?
У даному викладі я розгляну аргументи, які мені доводилося почути від представників компаній та поділюся своїми думками.
Невидима фінансова вигода: Є думка, що відсутність фінансової вигоди – це одна з причин повільного прийняття стандарту. Однак, я не можу погодитися з цим, оскільки позитивні ефекти можна вже відчути на практиці у короткий термін після впровадження.
Незрозумілість елементів стандарту: Деякі елементи, такі як “Базова лінія,” можуть бути нерозумні без конкретних методик їх розробки та впровадження. В цьому плані, погоджуюся з тим, що деталізовані методики стали б корисним доповненням.
Відсутність обов’язковості з точки зору законодавства: Закон України про енергоефективність вже існує, але відсутні серйозні вимоги до стандарту ISO 50001. Ця обставина може впливати на прийняття стандарту на підприємствах.
Локальні ініціативи та обмеженість дій: Часто впровадження енергоефективних заходів обмежується локальними ініціативами, такими як заміна освітлення, або інвестиційними проектами, що не інтегруються в загальну діяльність підприємства. Рекомендації включають інтеграцію дій з енергоефективності в загальну стратегію підприємства.
Незацікавленість малого бізнесу: Деякі малі підприємства можуть не виявляти інтерес до стандарту, якщо енергоресурси становлять невеликий відсоток собівартості. Важливо провести фінансовий аналіз, щоб продемонструвати можливість заощадження.
Складна інтеграція з іншими стандартами менеджменту: Недостатній рівень інтеграції з іншими стандартами, такими як ISO 9001, 14001, може обмежувати використання важливих інструментів менеджменту. Рекомендації включають більш глибоку інтеграцію та використання інструментів моніторингу та аналізу.
Усі ці аргументи, перелік яких можна розширити, довели мене до висновку, що найчастіше виникають труднощі через неповне розуміння ключових аспектів стандарту ISO 50001. Ці аспекти виявляються критичними як під час впровадження, так і під час експлуатації.
Які саме аспекти є найважливішими в системі енергоменеджменту? Я не претендую на абсолютну істину або однозначність, просто хочу поділитися спостереженнями, які можуть сприяти успішному впровадженню стандарту і отримати максимальну користь від його функціонування:
Отримайте графічний посібник
з управління промисловими енергетичними витратами
Аспект 1. Аналіз вимог зацікавлених сторін.
Тема, яка або взагалі не розглядається, або робиться для заповнення таблички. Необхідно відзначити, що цей аналіз також має стати одним із елементів аналізу ризиків, особливо зовнішнього походження. Рекомендована таблиця для використання нижче.
| Зацікавлені сторони | Взаємодія | Очікування | Ризики | Заходи | Статус |
Аспект 2. Енергоаналіз
На цю тему відбувається безліч спорів щодо інтерпретації – що це і для чого необхідно використовувати. Щоб не відволікатися на непотрібні міркування, можу сказати, що аналіз слід проводити:
- ● Для визначення значних споживачів енергоресурсів, які мають найбільший потенціал до економії, тобто на початковій стадії впровадження стандарту
- ● При змінах у структурі енергоспоживання (зміни в устаткуванні, джерелах енергії, споживачах тощо)
Одним із інструментів проведення може бути енергоаудит чи інший вид енергетичного обстеження. І тут виникають суперечки щодо періодичності проведення самого енергоаудиту як такого. Енергоаудит, як самостійний інструмент енергоефективності, може проводитися скільки завгодно, і будь-де для вирішення абсолютно незалежних питань. Хочемо ми, наприклад, перевірити втрати на печі – проводимо енергоаудит; хочемо визначити ефективність реконструкції будівлі, проводимо енергоаудит.
Результатом цього етапу має стати ПЕРЕЛІК ЗНАЧНИХ споживачів енергоресурсів. Під категорію ЗНАЧНІ повинні потрапити об’єкти з узгодженим обсягом споживання (наприклад, понад 5-10% від загального обсягу споживання енергоресурсу)
Важливість енергетичного менеджменту
Аспект 3. Управління ризиками
Це окрема тема для розмови та найвразливіша частина стандарту, я маю на увазі, на етапі його впровадження та функціонування. У найкращому разі компанії здійснюють підготовку якогось списку розрізнених ризиків, зібраних за окремими підрозділами або сформованим окремим підрозділом, якому доручили це зробити. Найголовніше правило, яке має реалізовуватися при розробці ризик-менеджменту, це те, що ризики повинні бути частиною конкретних процесів і повинні розглядатися та оцінювати їх вплив на цілі компанії. А після цього мають бути розроблені заходи щодо впливу на них з очікуваним результатом, який має періодично моніторитися щодо досягнення очікуваних результатів.
Дізнайтесь з чого розпочати розробку програми з енергозбереження з нашої статті!
Аспект 4. Базовий рівень споживання
Найбільш спірне питання цього стандарту. В ідеалі – це точка відліку, стосовно якої ми маємо відстежувати наші зміни-покращення. На що слід звернути тут увагу? Дайте відповідь на запитання: Чи правильно порівнювати абсолютні величини споживання енергоресурсу на подібних підприємствах? Або як відповісти на запитання: Чому на підприємстві А споживається більше (або менше), наприклад, газу (пара, повітря тощо), ніж на підприємстві В? Для того, щоб правильно та адекватно відповісти на подібні запитання, нам необхідно знати деякі додаткові дані:
- ● Обсяг виробленої продукції
- ● Асортамент цієї продукції
- ● В яку пору року це відбувалося
- ● І деякі інші параметри та характеристики для того, щоб скласти картинку умов, за яких це споживання енергоресурсу відбувалося.
Так ось, розуміння та облік усіх цих факторів і буде нашою базовою лінією, стосовно якої ми і відстежуватимемо зміни рівня споживання нашого енергоресурсу.
У наступній статті я продовжу знайомити вас з кроками з розробки, впровадження та функціонування Системи енергетичного менеджменту. Чекаю вас на нашому Блозі та в соціальних мережах.
До зустрічі!
Пов’язані послуги
Системи менеджменту
Сертифікація Системи енергетичного менеджменту ISO 50001 (СЕнМ)
Що таке стандарт ISO 50001? Система енергетичного менеджменту ISO 50001 – це добровільний міжнародний стандарт. Він застосовується до організацій будь-якого…
Системи менеджменту
Сертифікація ISO 14001 – Система екологічного менеджменту
Сертифікація системи екологічного менеджменту ISO 14001 Всім відомо, що кожне підприємство, виконуючи свої функції, має який-небуть вплив на навколишнє природне…
Системи менеджменту
Сертифікація ISO 45001 Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці
Що таке ISO 45001? Цивілізоване суспільство у своєму розвитку завжди шукає нові можливості для боротьби з втратами. З середини ХХ…
Блог
Комплексний підхід до управління бізнесом: поєднання стандартів ISO для ефективності
Кожен керівник прагне не просто стабільності, а й гнучкості, яка дозволить його бізнесу ефективно адаптуватись до будь-яких викликів. Але як…
04.11.2024
Блог
Інтеграція безперервності бізнесу та управління ризиками підприємства
Інтеграція безперервності бізнесу та управління корпоративними ризиками стала вирішальною для організацій, які прагнуть ефективно управляти ризиками. Як професіонали своєї справи,…
04.11.2024
Блог
Управління корупційними ризиками за стандартом ISO 37001 та його взаємозв’язок з ISO 31000
Корупційні ризики є одними з найбільш небезпечних для компаній у будь-якій галузі. Вони можуть мати серйозні наслідки не тільки для…
04.11.2024