Офіційне представництво концерну TÜV Austria на території України.

icon
04053, Київ,
посп. Берестейський 62-Б
Дивитись на карті
icon
Тел.: +380 50 41 96 912 Факс: 380 44 344 9526

Програма з енергоефективності для підприємства

Доброго дня, продовжуємо знайомитися з аспектами енергоефективності. Сьогодні хочу поговорити про таке:

  • – Енергоефективність та надійність
  • – Етапи впровадження енергоменеджменту на підприємстві – короткий огляд
  • – Приклад мотивації Land Rover. Що можуть надати організаційні заходи

Однією з найпоширеніших помилок на багатьох підприємствах є поділ різних програм з поліпшень. Їх часто курують різні департаменти, вони часто проводяться як закриті клуби. До їх реалізації не допускають представників інших напрямів тощо, однак. У добре налагодженій системі підприємства розділити функції енергоефективності та надійності не можна. Ці складові нормальної роботи довго жити один без одного не можуть. Ненадійна система не може бути енергоефективною. А спеціальний розділ управління – енергоменеджмент необхідний для того, щоб працівники підприємства, використовуючи енергію та енергетичні ресурси,

Практика управління енергетичним господарством дуже складна та проблемна. Але, як кажуть, проблеми легше вирішувати розкладаючи їх по поличках. І в енергоменеджменті, і в енергоефективності.

Отримайте графічний посібник

з управління енергетичними витратами

Постановка завдання щодо створення енергоменеджменту на підприємстві


Завдання: Документально оформити рішення керівництва щодо створення системи енергоменеджменту на підприємстві.

Для цього:

  • – Видати наказ про створення системи енергоменеджменту на підприємстві з конкретним визначенням її цілей та найближчих завдань;
  • – призначити керівника служби енергоменеджменту, зобов’язавши його визначення основних процесів управління використанням енергоресурсів, реалізацію поставлених завдань, організацію робіт та підтримку в робочому стані процесів управління, координацію діяльності робочої групи з енергозбереження;
  • – створити робочу групу з енергозбереження, включивши до її складу керівників усіх підрозділів та технічних працівників, які забезпечують реалізацію процесів управління енергокористуванням;
  • – прийняти положення про порядок обліку витрат на проведення заходів щодо підвищення енергоефективності та визначення економічного ефекту від проведених заходів;
  • – прийняти Положення про порядок використання коштів, одержуваних внаслідок економії під час проведення заходів підвищення енергетичної ефективності.

Визначення вихідного стану та підготовка програми енергозбереження


Завдання: Оцінити ефективність використання енергетичних ресурсів та надійність роботи енергокомплексу підприємства.

Для цього:

  • – зібрати вихідні дані щодо використання енергії та енергоресурсів у всіх підрозділах підприємства;
  • – провести аналіз використання енергії на аналогічних виробництвах та підприємствах конкурентів;
  • – провести аналіз використання енергії на підприємстві та виявити сфери найбільшої та найменшої ефективності;
  • – визначити частку енерговитрат у структурі собівартості продукції, напівфабрикатів;
  • – визначити перспективи використання енергії та енергоресурсів з виділенням першочергових та перспективних заходів;
  • – підготувати звіт про оцінку ефективності та надійності роботи енергокомплексу з проектом програми підвищення енергоефективності;
  • – у проекті програми підвищення енергоефективності навести конретні заходи, терміни їх виконання, розрахунок передбачуваного ефекту від скорочення енерговитрат та підвищення надійності;
  • – визначити цільові показники виконання програми та, за необхідності, індикатори її виконання по підприємству в цілому та по підрозділах окремо;
  • – до додатку програми включити заходи щодо підвищення енергоефективності по підрозділах із зазначенням заходів та складу виконавців.

Визначити джерела фінансування виконання програми


  • – скласти кошторис витрат за кожним пунктом програми, включаючи додатки для підрозділів;
  • – виділити заходи, що не потребують фінансування, та заходи щодо поточного ремонту поза сферою спеціального проведення заходів підвищення енергоефективності;
  • – визначити спрямованість проведення заходів та можливості підприємства для їх фінансування;
  • – визначити можливі джерела фінансування (внутрішні ресурси, лізинг, кредити фінансових установ; кредити та субсидії міжнародних інститутів енергозбереження та сприяння розвитку альтернативної енергетики, федеральних та регіональних програм енергозбереження.

Реалізація програми


  • – мотивувати працівників виконання заходів Програми;
  • – забезпечити регулярне проведення нарад щодо реалізації програми на рівні підприємства та в підрозділах. У роботі нарад мають брати участь члени робочих груп з енергозбереження;
  • – впровадити різні конкурси, змагання тощо Наприклад, на Кращий проект, рішення тощо
  • – запровадити щомісячний (квартальний) енергоаудит у підрозділах підприємства. Енергоаудит не повинен мати формальний характер і може бути забезпечений робочими групами з енергозбереження у підрозділах;
  • – запустити роботу Комісій з енергозбереження у виробничих (структурних) підрозділах;
  • – забезпечити моніторинг виконання заходів реалізації цільових показників Програми.

Оцінка результатів виконання програми. Внесення коректив


  • – оцінити результати виконання Програми щодо підвищення надійності роботи енергокомплексу підприємства;
  • – оцінити економічну ефективність проведення заходів щодо підвищення енергоефективності;
  • – підготувати звіт щодо результатів реалізації програми. Звіт повинен містити відомості про етапи виконання програми і може належати до певної дати при ще не закінченій програмі;
  • – на нараді робочої групи з енергозбереження провести аналіз виконання заходів підвищення енергоефективності та прийняти рекомендації щодо подальшого планування робіт;
  • – створити Базу найкращих практик на підприємстві, призначити відповідальних за вивчення та їх аналіз, а також за розповсюдження за іншими підрозділами Компанії;
  • – прийняття коректив до виконання Програми та визначення джерел фінансування. Задіяти у фінансуванні нових заходів підвищення енергоефективності накопичену економію коштів у результаті проведення попередніх заходів;
  • – забезпечити матеріальну та моральну винагороду учасників завершених робіт із засобів отриманої економії.

Організаційні заходи – один із найвигідніших методів енергозбереження. Вони дають первинну економію від 10 – 15% і окупаються у стислий термін. Один із базових напрямів тут – мотивація персоналу. Нижче наведено приклад реально проведених заходів у великій компанії, що окупилися за 3 дні.

Енергозбереження – продукт творчий, як зараз заведено говорити, креативний. Люди по суті своїй схильні до змагання та прагнуть визнання. Тож у частині мотивації в повному обсязі визначається матеріальним стимулюванням. Не менш важливими є моральні фактори та можливості самореалізації.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СТАНДАРТУ ISO 50001 ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Приклад ефективної мотивації

У цьому відношенні показовим є приклад організації енергозбереження та мотивації персоналу на автомобільному виробництві позашляховиків – Land Rover.

До введення на підприємстві системи управління енергозбереженням керівництво приділяло значну увагу енергетичному менеджменту та енергозбереженню як однією з функцій управління використанням енергоресурсів. На підприємстві вже було впроваджено такі енергоефективні рішення як міні-ТЕЦ з газовою турбіною та котлом-утилізатором тепла, що відводиться, АСКУЕ, електронна система управління енергоресурсами, автоматизоване управління систем опалення та кондиціювання, забезпечено комерційний та поцеховий облік енергоресурсів. Тобто технічний моніторинг та управління витратою енергоресурсів здійснювались у повному обсязі. Іншими словами, робота в цьому відношенні була поставлена ​​зразково принаймні в нашому розумінні.

Проте керівництво підприємства дійшло висновку, що далеко не всі можливості підвищення енергоефективності реалізовані. Існують суттєві можливості у скороченні витрат на придбання енергетичних ресурсів за рахунок залучення до підвищення енергоефективності всього персоналу підприємства. Тобто при всьому тому ідеальному в нашому розумінні порядку з енергокористуванням за рахунок додаткової мотивації персоналу можна досягти більшої енергоефективності без шкоди виробництву.

У результаті система управління енергозбереженням та підвищенням енергоефективності стосовно мотивації персоналу на зниження витрат і підвищення ефективності набула наступного вигляду.

Базовий модуль

Прийняття цільових показників енергоефективності по підприємству та підрозділам. Періодичне поновлення цільових показників. Самі показники енергоефективності співвідносяться з даними обліку продукції, що випускається. Система цільового енергетичного моніторингу, що включає:

  • – Дані щодо обліку витрати енергоресурсів по підрозділах та підприємству в цілому. Складаються щотижня.
  • – Поточні показники відхилень реального споживання цільових показників;
  • – Кореляційний аналіз залежностей споживання енергоресурсів від цільових показників

Програма підвищення мотивації та обізнаності персоналу

  • – створення енергогрупи підприємства з питань підвищення енергоефективності з керівників підприємства та підрозділів. Керівник групи – головний інженер;
  • – видання методичної брошури за способами енергозбереження стосовно специфіки підприємства та способів енергозбереження в побуті;
  • – оголошення конкурсу для працівників підприємства на пропозицію проектів підвищення енергоефективності;
  • – відкрита публікація звітів системи цільового енергомоніторингу в інформлистках та на електронних панелях;
  • – створення локальних енергогруп підвищення енергоефективності в підрозділах підприємства;
  • – проведення щотижневих локальних енергоаудитів силами працівників підприємства;
  • – виділення підрозділів та працівників, які досягають найкращих показників у підвищенні енергоефективності;
  • – аналіз у енергогрупі пропозицій, що надійшли на конкурс проектів підвищення енергоефективності;
  • – популяризація досвіду підвищення енергоефективності та кращих пропозицій, що надійшли на конкурс;

Результати

При рівні витрат на оргзаходи з мотивації персоналу 0,7$ на одного працівника, економічний ефект становив 97$ на одного працівника. Тобто окупність витрат на проведення заходів щодо мотивації персоналу склала 3 дні!