Доброго дня, продовжуємо знайомитися з аспектами програми енергоефективності. Сьогодні хочу поговорити про таке:

• – Енергоефективність та надійність
• – Етапи впровадження енергоменеджменту на підприємстві – короткий огляд
• – Приклад мотивації Land Rover. Що можуть надати організаційні заходи

Однією з найпоширеніших помилок на багатьох підприємствах є поділ різних програм з поліпшень. Їх часто курують різні департаменти, вони часто проводяться як закриті клуби. До їх реалізації не допускають представників інших напрямів тощо, однак. У добре налагодженій системі підприємства розділяти функції енергоефективності та надійності не можна. Ці складові нормальної роботи довго жити один без одного не можуть. Ненадійна система не може бути енергоефективною.

Практика управління енергетичним господарством дуже складна та проблемна. Але, як кажуть, проблеми легше вирішувати розкладаючи їх по поличках. І в енергоменеджменті, і в енергоефективності.

Постановка завдання щодо створення енергоменеджменту на підприємстві

---

Завдання: Документально оформити рішення керівництва щодо створення системи енергоменеджменту на підприємстві.

Для цього:

• – Видати наказ про створення системи енергоменеджменту на підприємстві з конкретним визначенням її цілей та найближчих завдань;
• – призначити керівника служби енергоменеджменту, зобов’язавши його визначення основних процесів управління використанням енергоресурсів, реалізацію поставлених завдань, організацію робіт та підтримку в робочому стані процесів управління, координацію діяльності робочої групи з енергозбереження;
• – створити робочу групу з енергозбереження, включивши до її складу керівників усіх підрозділів та технічних працівників, які забезпечують реалізацію процесів управління енергокористуванням;
• – прийняти положення про порядок обліку витрат на проведення заходів щодо підвищення енергоефективності та визначення економічного ефекту від проведених заходів;
• – прийняти Положення про порядок використання коштів, одержуваних внаслідок економії під час проведення заходів підвищення енергетичної ефективності.

Визначення вихідного стану та підготовка програми енергозбереження

---

Завдання: Оцінити ефективність використання енергетичних ресурсів та надійність роботи енергокомплексу підприємства.

Для цього:

• – зібрати вихідні дані щодо використання енергії та енергоресурсів у всіх підрозділах підприємства;
• – провести аналіз використання енергії на аналогічних виробництвах та підприємствах конкурентів;
• – провести аналіз використання енергії на підприємстві та виявити сфери найбільшої та найменшої ефективності;
• – визначити частку енерговитрат у структурі собівартості продукції, напівфабрикатів;
• – визначити перспективи використання енергії та енергоресурсів з виділенням першочергових та перспективних заходів;
• – підготувати звіт про оцінку ефективності та надійності роботи енергокомплексу з проектом програми підвищення енергоефективності;
• – у проекті програми підвищення енергоефективності навести конретні заходи, терміни їх виконання, розрахунок передбачуваного ефекту від скорочення енерговитрат та підвищення надійності;
• – визначити цільові показники виконання програми та, за необхідності, індикатори її виконання по підприємству в цілому та по підрозділах окремо;
• – до додатку програми включити заходи щодо підвищення енергоефективності по підрозділах із зазначенням заходів та складу виконавців.

Визначити джерела фінансування виконання програми

---

• – скласти кошторис витрат за кожним пунктом програми, включаючи додатки для підрозділів;
• – виділити заходи, що не потребують фінансування, та заходи щодо поточного ремонту поза сферою спеціального проведення заходів підвищення енергоефективності;
• – визначити спрямованість проведення заходів та можливості підприємства для їх фінансування;
• – визначити можливі джерела фінансування (внутрішні ресурси, лізинг, кредити фінансових установ; кредити та субсидії міжнародних інститутів енергозбереження та сприяння розвитку альтернативної енергетики, федеральних та регіональних програм енергозбереження.

Реалізація програми

---

• – мотивувати працівників виконання заходів Програми;
• – забезпечити регулярне проведення нарад щодо реалізації програми на рівні підприємства та в підрозділах. У роботі нарад мають брати участь члени робочих груп з енергозбереження;
• – впровадити різні конкурси, змагання тощо Наприклад, на Кращий проект, рішення тощо
• – запровадити щомісячний (квартальний) енергоаудит у підрозділах підприємства. Енергоаудит не повинен мати формальний характер і може бути забезпечений робочими групами з енергозбереження у підрозділах;
• – запустити роботу Комісій з енергозбереження у виробничих (структурних) підрозділах;
• – забезпечити моніторинг виконання заходів реалізації цільових показників Програми.

Оцінка результатів виконання програми. Внесення коректив

---

• – оцінити результати виконання Програми щодо підвищення надійності роботи енергокомплексу підприємства;
• – оцінити економічну ефективність проведення заходів щодо підвищення енергоефективності;
• – підготувати звіт щодо результатів реалізації програми. Звіт повинен містити відомості про етапи виконання програми і може належати до певної дати при ще не закінченій програмі;
• – на нараді робочої групи з енергозбереження провести аналіз виконання заходів підвищення енергоефективності та прийняти рекомендації щодо подальшого планування робіт;
• – створити Базу найкращих практик на підприємстві, призначити відповідальних за вивчення та їх аналіз, а також за розповсюдження за іншими підрозділами Компанії;
• – прийняття коректив до виконання Програми та визначення джерел фінансування. Задіяти у фінансуванні нових заходів підвищення енергоефективності накопичену економію коштів у результаті проведення попередніх заходів;
• – забезпечити матеріальну та моральну винагороду учасників завершених робіт із засобів отриманої економії.

Організаційні заходи – один із найвигідніших методів енергозбереження. Вони дають первинну економію від 10 – 15% і окупаються у стислий термін. Один із базових напрямів тут – мотивація персоналу. Нижче наведено приклад реально проведених заходів у великій компанії, що окупилися за 3 дні.

Енергозбереження – продукт творчий, як зараз заведено говорити, креативний. Люди по суті своїй схильні до змагання та прагнуть визнання. Тож у частині мотивації в повному обсязі визначається матеріальним стимулюванням. Не менш важливими є моральні фактори та можливості самореалізації.

Приклад ефективної мотивації

У цьому відношенні показовим є приклад організації енергозбереження та мотивації персоналу на автомобільному виробництві позашляховиків – Land Rover.

До введення на підприємстві системи управління енергозбереженням керівництво приділяло значну увагу енергетичному менеджменту та енергозбереженню як однією з функцій управління використанням енергоресурсів. На підприємстві вже було впроваджено такі енергоефективні рішення як міні-ТЕЦ з газовою турбіною та котлом-утилізатором тепла, що відводиться, АСКУЕ, електронна система управління енергоресурсами, автоматизоване управління систем опалення та кондиціювання, забезпечено комерційний та поцеховий облік енергоресурсів. Тобто технічний моніторинг та управління витратою енергоресурсів здійснювались у повному обсязі. Іншими словами, робота в цьому відношенні була поставлена ​​зразково принаймні в нашому розумінні.

Проте керівництво підприємства дійшло висновку, що далеко не всі можливості підвищення енергоефективності реалізовані. Існують суттєві можливості у скороченні витрат на придбання енергетичних ресурсів за рахунок залучення до підвищення енергоефективності всього персоналу підприємства. Тобто при всьому тому ідеальному в нашому розумінні порядку з енергокористуванням за рахунок додаткової мотивації персоналу можна досягти більшої енергоефективності без шкоди виробництву.

У результаті система управління енергозбереженням та підвищенням енергоефективності стосовно мотивації персоналу на зниження витрат і підвищення ефективності набула наступного вигляду.

Базовий модуль

Прийняття цільових показників енергоефективності по підприємству та підрозділам. Періодичне поновлення цільових показників. Самі показники енергоефективності співвідносяться з даними обліку продукції, що випускається. Система цільового енергетичного моніторингу, що включає:

• – Дані щодо обліку витрати енергоресурсів по підрозділах та підприємству в цілому. Складаються щотижня.
• – Поточні показники відхилень реального споживання цільових показників;
• – Кореляційний аналіз залежностей споживання енергоресурсів від цільових показників

Програма підвищення мотивації та обізнаності персоналу

• – створення енергогрупи підприємства з питань підвищення енергоефективності з керівників підприємства та підрозділів. Керівник групи – головний інженер;
• – видання методичної брошури за способами енергозбереження стосовно специфіки підприємства та способів енергозбереження в побуті;
• – оголошення конкурсу для працівників підприємства на пропозицію проектів підвищення енергоефективності;
• – відкрита публікація звітів системи цільового енергомоніторингу в інформлистках та на електронних панелях;
• – створення локальних енергогруп підвищення енергоефективності в підрозділах підприємства;
• – проведення щотижневих локальних енергоаудитів силами працівників підприємства;
• – виділення підрозділів та працівників, які досягають найкращих показників у підвищенні енергоефективності;
• – аналіз у енергогрупі пропозицій, що надійшли на конкурс проектів підвищення енергоефективності;
• – популяризація досвіду підвищення енергоефективності та кращих пропозицій, що надійшли на конкурс;

Результати

При рівні витрат на оргзаходи з мотивації персоналу 0,7$ на одного працівника, економічний ефект становив 97$ на одного працівника. Тобто окупність витрат на проведення заходів щодо мотивації персоналу склала 3 дні!