Офіційне представництво концерну TÜV Austria на території України.

icon
04053, Київ,
посп. Берестейський 62-Б
Дивитись на карті
icon
Тел.: +380 50 41 96 912 Факс: 380 44 344 9526

Види стратегій технічного обслуговування

Від правильного вибору стратегії технічного обслуговування залежить багато. Можна обрати тотальне превентивне технічне обслуговування (класичне ТОіР) і витрачати щорічно колосальні гроші на ремонти тих активів, які зовсім цього не потребують. Або обрати предиктивне технічне обслуговування – знову ж витратити великі кошти на систему моніторингу, але при цьому ні на йоту не приблизитися до реального прогнозування випадків відмови обладнання.

Як і повсюди, для правильного вибору потрібно починати з основ.
Давайте ж розберемося, що ж таке превентивна, предиктивна, реактивна стратегії технічного обслуговування активів та стратегія відмови.

Превентивне техничне обслуговування

Як уже було сказано превентивне технічне обслуговування – це класичне представлення системи ремонтів. В наших подкастах клубу RCM ми не раз говорили про те, що превентивне ТО виникло  у довоєні роки і його ядром є чітке переконання, що після напрацювання певного терміну будь-який вузол, будь-який актив обов1язково відмовить. Отже основна задача превентивного ТО не допустить, щоб актив допрацював до цього терміну. Проводиться або планова заміна, або плановий ремонт. При цьому ніякої оцінки остаточного ресурсу активу не проводиться.

Не чіпай проблему, поки проблема не чіпає тебе – предиктивне технічне обслуговування

Найсучаснішою та молодою стратегією технічного обслуговування є предиктивна. Її суть виникає від слова «передбачати» («предсказывать»), тобто ми намагаємось щось передбачити. У випадку з системою ТОіР передбачаємо, коли трапиться та чи інша відмова обладнання. Методик на сьогоднішній день достатня кількість і потрібно провести не один день в інтернеті для їх вивчення.

А у погоні за більш довгими P-F інтервалом, з кожним роком цих методів стає все більше. Бувають діагностичні методи, методи контролю виробництва, якості, продукції. Широке поширення в промисловості отримали підкатегорії контролю стану, основані на динамічних ефектах (температурі, вібраціях, шумі), наявності частинок, хімічних ефектах і ін.

Застосовуючи той чи інший метод, ви змінюєте який -небудь параметр роботи обладнання і, при певних умовах, констатується що відмова почала розвиватися. Таким чином, знаючи, що щось  уже йде не так, ви страхуєтеся від позапланових простоїв. Тепер ви маєте змогу спокійно ремонтувати або замінювати проблемний вузол або актив в цілому.

При всій принадності, стратегія предиктивного технічного обслуговування потребує немалих вкладів у спеціалізований інвентар – прилади, датчики, пристрої. Також потрібен кваліфікований персонал, який би компетентно коментував значення контрольованих параметрів. І тут постає питання про доцільності застосування даної стратегії. Ні, якщо відмова погрожує безпеці персоналу, природи, громадськості – тут річ про гроші не йде. Робимо без лишніх розмов, як кажуть.

Але якщо відмова критична лише з точки зору виробництва, то і стратегію, яку ми обираєм для управління ним, також необхідно піддати економічному аналізу. Можливий такий варіант, що вартість предиктивної задачі в результаті виявиться значно більшою, ніж вартість наслідків цієї відмови. В такому випадку логічно застосовувати стратегію роботи до відмови.

Стратегія роботи обладнання до відмови та реактивне технічне обслуговування

Як уже стало зрозуміло, дана стратегія передбачає повну відсутність будь-якого технічного обслуговування по відношенню до виробничого активу. Такий підхід характерний для тих відмов, яким дешевше управляти нічого не роблячи. І перш, ніж приймати тактику роботи до відмови, потрібно ще проаналізувати непрямий збиток, який може виникнути в інших елементах експлуатованого активу.
Звичайно ж, така стратегія непридатна для відмов, які спричинять травми або викиди в навколишнє середовище. Там обов’язково повинні бути прийняті проактивні дії (тобто ті дії, які ми робимо завчасно, до відмови).

Завершує стратегію роботи до відмови реактивне технічне обслуговування – тобто те обслуговування, яке направлено на аварійне відновлення активу після відмови.

На більшості підприємств реактивне ТО не являється добровільним і усвідомленим вибором. Найчастіше це явище спостерігається, коли відбуваються аварійні відмови (протилежність пановим відмовам, про які ми говорили вище). І це являється найголовнішим злом та предметом боротьби сучасного інжинірингу.

Є підприємства, в яких доля реактивно ТО складає 98%. Є навіть спеціальна метрика PMP, яка відслідковує цей показник. Про неї та багато інших ми будемо говорити на наших вебінарах Клубу RCM.

Більш глибокі знання про вибір стратегій технічного обслуговування і змістовна розповідь про методи визначення їх доцільності та застосовності можете отримати, відвідавши наші курси в академії.