Закон України про запобігання та протидію корупції
Закон України про запобігання та протидію корупції
Корупція була однією з найгостріших проблем в Україні. Після Революції Гідності боротьба з корупцією стала ключовим пріоритетом державної політики в Україні, є найгострішим суспільним запитом. Щоб знизити рівень корупції та зробити зміни прозорими та зрозумілими для суспільства, уряд за підтримки та в тісній консультації з міжнародними організаціями та місцевими ініціативами вирішив та застосував два взаємодоповнюючі підходи.
Перший – скорочення корупційних можливостей шляхом реформування законодавства в різних секторах. 14 жовтня 2014 року прийнято пакет антикорупційних законів, зокрема Закон № 1700-VII «Про запобігання корупції».
Іншим рушієм змін є створення ефективних інституцій із запобігання та боротьби з корупцією, таких як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) з розслідування корупції, Спеціальна антикорупційна служба Корупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Державне бюро розслідувань (ДБР), Національна рада з питань антикорупційної політики при Президентові України. та Бюро економічної безпеки. У вересні 2019 року розпочав роботу Вищий антикорупційний суд України. За два роки існування Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглядав справи про розтрату, нецільове використання чи заволодіння чужим майном,
Проте, незважаючи на позитивні тенденції, досягнення України у боротьбі з корупцією в таких поширених в Україні формах, як хабарництво, кумівство та заступництво, все ще є низькими. Навіть більше, ставлення українців до повсякденної корупції неоднозначне. Так, наприклад, вважаючи це явище ганебним і аморальним і засуджуючи корупціонерів у владі, 25,5% громадян заявили, що давали хабарі протягом останнього року. Патронажні мережі, які отримали вигоду від перебування при владі в Україні, чинили опір цим спробам реформ, і в деяких випадках олігархічні інтереси мають значний вплив на український уряд та економіку.
У цих протиріччях реформування та боротьби з корупцією з одного боку та небажання змін і поширення демократії з іншого боку, роль місцевої влади зростає. З удосконаленням місцевого самоврядування з використанням інструментів публічних закупівель, відкритих даних та участі громадян, а також за допомогою новостворених інституцій є шлях до подолання проблем і продовження антикорупційного руху.
Корупційні наслідки
За відсутності етики та громадської підзвітності дозволено процвітати корупції та зловживанням, що підриває основи мирного, процвітаючого та справедливого суспільства.
Корупція є серйозною проблемою для демократії та верховенства права. Це призводить до рішень і розподілу ресурсів, які не відображають інтересів суспільства, і концентрує політичну владу в руках небагатьох. Це, у свою чергу, призводить до того, що політичні лідери та інституції втрачають легітимність і громадську довіру, що зменшує їх здатність керувати.
Корупція становить велику загрозу для сталого розвитку, збільшуючи бідність і нерівність. Отже, зміцнення місцевого самоврядування та його активна участь у боротьбі з корупцією є однією з важливих передумов демократичного розвитку. Корупція на місцевому рівні є специфічним явищем і вимагає особливого підходу з урахуванням особливостей муніципалітетів.
Корупція також призводить до того, що місцеві та регіональні органи влади неефективно та неефективно виконують свої обов’язки. Це призводить до того, що рішення приймаються не на основі того, що відповідає інтересам суспільства в цілому, а на основі власних інтересів тих, хто приймає рішення, та їхніх партнерів. Це призводить до нецільового витрачання державних коштів, укладення контрактів з неякісними постачальниками та неправильне використання бюджетів. У гіршому випадку це дає державним службовцям можливість привласнювати гроші та ресурси, використовуючи своє становище, щоб збагатитися за рахунок тих, кому вони мають служити.
Одним із головних викликів для суспільства в усьому світі є розвиток підзвітних і прозорих систем, які надають ефективні державні послуги. Через свою близькість до громадськості органи місцевого самоврядування мають хороші можливості для вирішення цієї проблеми, а також для боротьби та запобігання корупції на місцевому рівні.
Відповідно до нинішньої тенденції децентралізації місцеві органи влади отримують не лише ресурси, а й дискреційні повноваження щодо використання цих ресурсів. Таким чином, органи місцевого самоврядування мають потенціал або зменшити корупцію та покращити державні послуги на місцевому рівні, або, навпаки, збільшити корупцію та погіршити якість надання послуг.
Корупція також може призвести до призначення посадових осіб на основі фаворитизму, а не заслуг, що означає, що місцеві та регіональні органи влади не мають доступу до найяскравіших і найкращих талантів. Це, у свою чергу, створює благодатне середовище для подальшої корупції та ще більше знижує ефективність та результативність адміністрації.
Неефективні та неефективні організації, укомплектовані особами, які отримали свої посади на основі критеріїв, відмінних від заслуг, призводять до низької якості державних послуг та інфраструктури, тим самим підриваючи громадську довіру та легітимність державних установ. Однак, що більш важливо, вони призводять до значних людських витрат, включаючи бідність, смерть, хвороби та обмеження життєвих шансів.
Нарешті, корупція шкодить економічному розвитку. Це призводить до того, що державні гроші спрямовуються на неконкурентоспроможні підприємства, а не на ті, які пропонують більш інноваційні або дешевші продукти та послуги. Неконкурентні ринки в поєднанні з негативним впливом корупції на якість місцевих державних послуг та інфраструктури означають, що бізнес не має міцної основи (персоналу, безпеки, інвестицій тощо), на якій можна було б будувати. Зрештою, це може призвести до того, що приватні та міжнародні інвестори уникатимуть інвестувати в певну територію.
Що таке ISO 37001?
Опублікований у 2016 році як стандарт системи менеджменту типу A (MSS), ISO 37001 визначає вимоги та надає посібник зі створення, впровадження, моніторингу, обслуговування та постійного вдосконалення системи менеджменту протидії корупції.
Система менеджменту протидії корупції, заснована на ISO 37001, призначена для допомоги організаціям у ефективному запобіганні та виявленні хабарництва та реагуванні на нього. Інші форми корупції, такі як шахрайство, не охоплюються стандартом. Вимоги стандарту є спільними та застосовні до всіх організацій, незалежно від їх типу, розміру та сектора (державний, приватний чи некомерційний). Крім того, ISO 37001 може використовуватися для боротьби з хабарництвом з боку організації або організації, а також з прямим і непрямим хабарництвом.
ISO 37001 слідує структурі високого рівня (HLS) і поділяє загальну термінологію з іншими стандартами на системи менеджменту, розробленими ISO. Це означає, що СМПК може бути створена як автономна система управління, або інтегрованою з іншими системами управління на основі таких стандартів, як ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001 та ISO 50001.