Пандемія COVID-19 стала каталізатором незворотних змін у робочому середовищі. Те, що починалося як тимчасовий захід, перетворилося на нову норму: гібридна модель роботи, коли співробітники розподіляють свій час між офісом та домом, стала реальністю для більшості організацій. Згідно з дослідженням компанії Gartner, 82% керівників планують дозволити співробітникам працювати віддалено принаймні частину часу навіть після повного зняття обмежень.

Ця трансформація робочого середовища призвела до фундаментальних змін у ландшафті загроз інформаційній безпеці. Традиційний периметр безпеки, що колись чітко окреслював корпоративну мережу, тепер розмитий і фрагментований. Корпоративні дані вже не зосереджені в одному місці, а розподілені між офісами, домашніми мережами та хмарними сервісами. Співробітники отримують доступ до критичних даних з особистих пристроїв, використовують незахищені мережі та працюють у середовищі, не призначеному для захисту корпоративної інформації.

Еволюція ризиків у гібридному робочому середовищі

Перехід до гібридної моделі роботи принципово змінив характер загроз інформаційній безпеці. Розуміння цих трансформацій є першим кроком до побудови ефективної системи захисту в нових умовах.

Трансформація периметру безпеки

Традиційний підхід до інформаційної безпеки базувався на концепції захищеного периметру — чіткої межі між внутрішньою корпоративною мережею та зовнішнім світом. Усі ресурси всередині периметру вважалися відносно безпечними, тоді як зовнішні підключення жорстко контролювалися. Гібридна модель роботи зруйнувала цю парадигму.

Сьогодні корпоративна мережа розширилася до сотень, а іноді й тисяч домашніх офісів. Кожна домашня мережа стала потенційною точкою входу для зловмисників. Маршрутизатори з базовими налаштуваннями, застаріле програмне забезпечення, відсутність сегментації мережі, спільне використання пристроїв з членами родини — усе це створює вразливості, які раніше не існували в корпоративному середовищі.

Нові виклики доступу до корпоративних ресурсів

У традиційному робочому середовищі доступ до більшості корпоративних ресурсів здійснювався безпосередньо з внутрішньої мережі. Віддалений доступ, хоча й існував, був скоріше винятком, ніж правилом, і використовувався обмеженою кількістю співробітників у особливих випадках.

Гібридна модель роботи перевернула цю модель з ніг на голову. Тепер віддалений доступ став стандартним способом підключення до корпоративних ресурсів для більшості співробітників. Це значно збільшило навантаження на системи аутентифікації та авторизації. VPN-з’єднання, які раніше використовувалися переважно для періодичного доступу, тепер стали критично важливими компонентами інфраструктури. Хмарні сервіси, що раніше доповнювали внутрішні системи, перетворилися на основні робочі інструменти.

Цікавить сертифікація ISO 27001?

Заповніть контактну форму!

Розмиті межі між особистим та корпоративним використанням

Коли співробітники працюють з дому, межа між робочим та особистим простором неминуче розмивається. Це стосується не лише фізичного простору, але й цифрового середовища.

Корпоративні пристрої часто використовуються для особистих цілей — перегляду соціальних мереж, онлайн-покупок, розваг. І навпаки, особисті пристрої застосовуються для робочих завдань. За даними дослідження Cisco (2021 рік), 36% співробітників регулярно використовують особисті пристрої для доступу до корпоративних ресурсів, навіть якщо це суперечить політиці компанії.

Документи зберігаються на особистих хмарних сховищах, робочі повідомлення надсилаються через особисті месенджери, конфіденційні дані роздруковуються на домашніх принтерах. Усе це створює численні канали витоку інформації, які складно контролювати традиційними засобами.

Зростання фішингових та соціальних атак

Гібридна модель роботи створила сприятливе середовище для фішингових та інших соціальних атак. Співробітники, працюючи з дому, часто менш уважні до потенційних загроз та схильні до ризикованої поведінки.

Відсутність колег поруч, з якими можна проконсультуватися щодо підозрілого листа чи посилання, підвищує ймовірність успішної фішингової атаки. Стрес та тривога, пов’язані з пандемією та віддаленою роботою, знижують критичне мислення та підвищують вразливість до маніпуляцій.

Крім того, зловмисники активно адаптують свої атаки до нових реалій. Вони створюють фішингові кампанії, пов’язані з віддаленою роботою — фальшиві повідомлення про зміну корпоративних політик, оновлення VPN, запрошення на віртуальні зустрічі тощо.

Проблеми моніторингу та виявлення інцидентів

Виявлення інцидентів безпеки у гібридному середовищі стало значно складнішим завданням. Традиційні системи моніторингу, орієнтовані на корпоративну мережу, мають обмежену видимість активності на домашніх пристроях та мережах.

Це особливо критично, враховуючи, що швидкість реагування на інцидент безпосередньо впливає на розмір потенційних збитків. За даними IBM Cost of a Data Breach Report, організації, які виявили та локалізували витік даних протягом перших 200 днів, зазнали в середньому на 1,12 мільйона доларів менше збитків, ніж ті, кому знадобилося більше часу.

Адаптація механізмів доступу, моніторингу та класифікації інформації

Для ефективного захисту інформації в умовах гібридної роботи необхідно переосмислити основні механізми забезпечення безпеки.

Трансформація контролю доступу

Традиційні моделі контролю доступу, засновані на периметрі безпеки, більше не відповідають вимогам гібридного робочого середовища. На зміну їм приходить концепція Zero Trust (“Нульова довіра”), яка базується на принципі “ніколи не довіряй, завжди перевіряй”.

Модель Zero Trust передбачає перевірку кожного запиту доступу до ресурсів, незалежно від того, звідки він надходить — зсередини корпоративної мережі чи ззовні. Кожен користувач і пристрій повинні пройти аутентифікацію та авторизацію перед отриманням доступу до будь-якого ресурсу.

Ключові компоненти трансформації контролю доступу включають:

Багатофакторна автентифікація (MFA) стає не опцією, а необхідністю для всіх користувачів, особливо при доступі до критичних систем. Використання другого фактора (наприклад, одноразового коду на телефон або апаратного ключа) значно підвищує рівень захисту навіть у випадку компрометації паролів.

Контекстний контроль доступу враховує не лише облікові дані користувача, але й додаткові фактори: місце розташування, час доби, тип пристрою, рівень патчів операційної системи тощо. Наприклад, доступ до особливо чутливих даних може бути дозволений лише з корпоративних пристроїв, що знаходяться в певному географічному регіоні.

Мікросегментація мережі дозволяє розділити мережу на ізольовані сегменти, обмежуючи горизонтальне переміщення зловмисників у разі компрометації одного з елементів. Це особливо важливо, коли частина пристроїв підключається з потенційно небезпечних домашніх мереж.

Привілейований доступ потребує посиленого контролю та моніторингу. Системи управління привілейованими обліковими записами (PAM) повинні забезпечувати тимчасовий доступ з підвищеними привілеями тільки для виконання конкретних завдань.

Еволюція моніторингу та виявлення інцидентів

У гібридному середовищі необхідно розширити видимість систем моніторингу за межі корпоративної мережі. Сучасні рішення повинні забезпечувати збір та аналіз даних з різних джерел:

Хмарні сервіси стають важливим джерелом даних про активність користувачів. Необхідно інтегрувати журнали хмарних застосунків і сервісів із загальною системою моніторингу безпеки.

Кінцеві пристрої повинні мати агенти безпеки, що збирають інформацію про підозрілу активність навіть коли пристрій знаходиться поза корпоративною мережею. Системи EDR (Endpoint Detection and Response) стають необхідним компонентом захисту.

Автоматизований аналіз даних з використанням технологій штучного інтелекту та машинного навчання допомагає виявляти аномалії та потенційні загрози в масивах даних, які генеруються розподіленою інфраструктурою.

Поведінковий аналіз користувачів (UEBA) дозволяє виявляти підозрілу активність на основі відхилень від типового патерну поведінки конкретного користувача або групи користувачів.

Переосмислення класифікації інформації

Класифікація інформації — процес визначення цінності даних та відповідних рівнів захисту — набуває особливої ваги в умовах гібридної роботи. Коли дані переміщуються між офісними та домашніми середовищами, чітке розуміння їхньої чутливості стає критично важливим.

Автоматизована класифікація даних допомагає визначити рівень чутливості інформації на основі її змісту, контексту та вимог відповідності нормативним актам. Сучасні системи DLP (Data Loss Prevention) можуть автоматично маркувати документи та встановлювати відповідні обмеження щодо їх використання.

Контекстні обмеження доступу до інформації різних категорій допомагають захистити найбільш чутливі дані. Наприклад, документи з найвищим рівнем конфіденційності можуть бути доступні лише з корпоративних пристроїв у корпоративній мережі, тоді як менш чутливі матеріали можуть бути доступні з домашніх пристроїв через захищене з’єднання.

Шифрування даних стає необхідним для захисту інформації, що переміщується між різними середовищами. Особливо важливо забезпечити шифрування даних у стані спокою та під час передачі для найбільш чутливих категорій інформації.

Адаптація політик інформаційної безпеки для гібридної роботи

Перехід до гібридної моделі роботи вимагає перегляду існуючих політик та процедур інформаційної безпеки. Нові політики повинні враховувати розширений периметр безпеки та відображати реалії домашнього робочого середовища.

Оновлення основних політик безпеки

Політика віддаленого доступу повинна детально описувати вимоги до безпечного підключення до корпоративних ресурсів з-поза меж офісу. Вона має включати вимоги до автентифікації, шифрування, використання VPN та інші технічні аспекти.

Політика використання пристроїв має враховувати різні сценарії: використання корпоративних пристроїв вдома, використання особистих пристроїв для робочих цілей (BYOD — Bring Your Own Device), спільне використання пристроїв з членами родини тощо. Для кожного сценарію необхідно визначити відповідні заходи безпеки.

Політика класифікації інформації потребує адаптації для врахування нових ризиків, пов’язаних з обробкою даних у домашньому середовищі. Необхідно чітко визначити, які категорії даних можуть оброблятися віддалено, а які вимагають присутності в захищеному корпоративному середовищі.

Політика реагування на інциденти повинна враховувати особливості виявлення та реагування на інциденти в розподіленому середовищі. Необхідно визначити процедури для ситуацій, коли скомпрометований пристрій знаходиться поза межами досяжності IT-персоналу.

Балансування безпеки та зручності використання

Одним з головних викликів при впровадженні нових політик безпеки є знаходження балансу між захистом та зручністю для кінцевих користувачів. Занадто суворі обмеження можуть призвести до того, що співробітники шукатимуть обхідні шляхи, потенційно створюючи ще більші ризики.

Для досягнення цього балансу важливо:

Впроваджувати технології, що зменшують навантаження на користувача. Наприклад, рішення для єдиного входу (SSO) дозволяють користувачам автентифікуватися один раз для доступу до різних систем, одночасно забезпечуючи надійний захист.

Забезпечити плавний перехід між робочими середовищами. Співробітники повинні мати однаково зручний доступ до необхідних ресурсів як з офісу, так і з дому, за умови дотримання необхідних заходів безпеки.

Автоматизувати захист там, де це можливо. Наприклад, автоматичне встановлення оновлень безпеки, автоматичне шифрування чутливих даних, автоматична класифікація документів.

Навчання та підвищення обізнаності

У гібридному робочому середовищі роль користувача у забезпеченні безпеки значно зростає. Співробітники, які працюють з дому, часто самостійно приймають рішення щодо безпеки без можливості швидко проконсультуватися з IT-фахівцями.

Тому програми навчання та підвищення обізнаності з питань інформаційної безпеки мають бути адаптовані до нових реалій:

Фокус на практичних сценаріях гібридної роботи. Навчання повинно включати ситуації, з якими співробітники стикаються при роботі з дому: налаштування домашнього маршрутизатора, безпечне використання публічних Wi-Fi мереж, захист від підслуховування під час відеоконференцій тощо.

Регулярні симуляції фішингових атак допомагають підтримувати пильність співробітників щодо найпоширенішого вектора атак. Особливу увагу слід приділити сценаріям, пов’язаним з віддаленою роботою.

Культура усвідомленої безпеки передбачає не просто дотримання правил через страх покарання, а розуміння причин та наслідків. Співробітники повинні розуміти, чому важливо дотримуватися певних процедур, і відчувати свою відповідальність за безпеку організації.

Доступні ресурси та консультації. Співробітники повинні мати зручний доступ до рекомендацій з безпеки та можливість отримати консультацію фахівця у сумнівних ситуаціях.

Технологічні рішення для контролю

Для забезпечення дотримання політик безпеки в гібридному середовищі необхідні відповідні технологічні рішення:

Системи управління мобільними пристроями (MDM) дозволяють централізовано керувати налаштуваннями безпеки на корпоративних мобільних пристроях та планшетах. Більш розширені рішення, такі як UEM (Unified Endpoint Management), забезпечують управління безпекою на всіх типах кінцевих пристроїв.

Системи запобігання втраті даних (DLP) контролюють передачу чутливої інформації та запобігають неавторизованому витоку даних через електронну пошту, хмарні сховища, знімні носії тощо.

Захищені шлюзи доступу до веб-ресурсів (SWG) забезпечують фільтрацію веб-трафіку та захист від шкідливих сайтів незалежно від місця розташування користувача.

Системи безпечного доступу до хмарних ресурсів (CASB) надають видимість та контроль над використанням хмарних сервісів, забезпечуючи дотримання корпоративних політик безпеки.

Майбутнє безпеки гібридного робочого середовища

Гібридна модель роботи продовжуватиме еволюціонувати, і разом з нею еволюціонуватимуть підходи до забезпечення інформаційної безпеки.

Зближення фізичної та цифрової безпеки

У гібридному середовищі межа між фізичною та цифровою безпекою стає все більш розмитою. Організації повинні враховувати фізичні аспекти безпеки домашніх офісів: хто має фізичний доступ до робочих пристроїв, наскільки безпечним є приміщення, чи можуть сторонні особи бачити екран під час роботи з конфіденційною інформацією.

У майбутньому можна очікувати появи інтегрованих рішень, що враховують як цифрові, так і фізичні аспекти безпеки гібридного робочого середовища.

Рух до моделі “Безпека як сервіс”

Для багатьох організацій, особливо середнього та малого бізнесу, забезпечення комплексного захисту розподіленої інфраструктури власними силами стає надто складним завданням. Це створює передумови для зростання популярності моделі “Безпека як сервіс” (SECaaS), коли функції забезпечення безпеки передаються спеціалізованим постачальникам.

Такий підхід дозволяє отримати доступ до передових технологій та експертизи без необхідності розвивати відповідні компетенції всередині організації.

Персоналізація заходів безпеки

У майбутньому можна очікувати більш персоналізованого підходу до безпеки, коли заходи захисту адаптуються до індивідуальних особливостей користувача та його робочого контексту.

Наприклад, система може автоматично застосовувати різні політики безпеки залежно від того, чи працює співробітник з офісу, з дому чи з публічного місця, враховуючи при цьому його роль, досвід роботи з системою, історію безпеки тощо.

Висновок: гібридна безпека для гібридної роботи

Перехід до гібридної моделі роботи вимагає відповідної трансформації підходів до інформаційної безпеки. Традиційні методи, орієнтовані на захист периметру, поступаються місцем більш гнучким, адаптивним стратегіям, що враховують особливості розподіленого робочого середовища.

Ключем до успішного забезпечення безпеки в гібридному світі є баланс — між захистом та зручністю, між технологічними рішеннями та людським фактором, між стандартизацією та гнучкістю. Організації, які зможуть знайти цей баланс, отримають не лише надійний захист своїх інформаційних активів, але й конкурентну перевагу в новій реальності гібридної роботи.

Для досягнення цього необхідний комплексний підхід, що включає переосмислення стратегії безпеки, адаптацію політик та процедур, впровадження відповідних технологічних рішень та, що найважливіше, формування культури безпеки, в якій кожен співробітник розуміє свою роль у захисті організації, незалежно від того, де знаходиться його робоче місце — в офісі чи вдома.